Собака потребує вражень

Як відомо, собака має 5 органів чуття. Нормальне самопочуття забезпечується при умові того, всі ці органи чуття собаки отримують стимуляцію (враження) з навколишнього середовища, створюючи тим самим різноманітні емоції. Собака, життя якої сповнене позитивних вражень та емоцій, відчуває себе здоровою, бадьорою, у неї зберігається інтерес до життя і налагоджуються хороші соціальні зв'язки, в тому числі і з господарем.

Дотик

(c) Vicky & Chuck Rogers, http://www.flickr.com/photos/two-wrongs/

Собаки дуже чутливі до дотиків. Така чутливість закладена генетично і для кожної тварини індивідуальна. Завдяки їй у тварин діє канал комунікації, заснований на дотику. Так само як і вовки, собаки періодично торкаються один одного, лижуть один одному губи, матері облизують своїх цуценят. При цьому, з одного боку, зміцнюються соціальні контакти між тваринами, а з іншого — в організмі кожного з них виробляються гормони, що підтримують внутрішню рівновагу і гарний настрій. Саме тому нашим собакам потрібна ласка. Однак тут мається на увазі зовсім не та ласка, якою багато хто з дамочок понад усяку міру обдаровує своїх малесеньких собачок. Собаку не треба постійно тискати - для неї це болісно. Я говорю про епізодичні короткі, ніжні погладжування собаки. Як і в зграї родичів, вони позначують для собаки: «Це я! Ми члени однієї зграї! Як добре, що ми поруч!» Щоб собака не відчувалася обділеною, достатньо просто один-два рази на день сидіти з нею пару хвилин, ніжно погладжувати, говорячи якісь тихі, ласкаві слова. Іноді собака сама підходить, просячи ласки. Не ігноруйте її, приділіть пару секунд, щоб погладити. Ви незабаром помітите, що навіть такий, здавалося б, незначний контакт, приносить радість вам самим: ви розслабляєтесь, ваш настрій поліпшується, а в душі ніби запалюється невеликий вогник радості. Пестити собаку треба повільними, легкими рухами, що йдуть знизу.

Гладити найкраще груди, підборіддя. Цей тип комунікації відповідає природному. Різкі рухи, з якими як би «накидаються» на собаку, можуть налякати її і навіть викликати агресію. Більшість собак ненавидить, коли їх обіймають або гладять по голові — вони відвертаються, облизуються або просто відводять погляд, тобто показують сигнали примирення. Якщо господар не реагує на ці сигнали, собака може втратити терпіння і почати вести себе агресивно. Особливо небезпечно, якщо таку «ніжність» проявляє дитина! Враховуючи, що ми, люди, часто таки не можемо обійтися без обіймів, висловлюючи свою любов до собаки, я все ж повинна видати невеликий секрет: нерідко собаки звикають до обіймів господарів і починають ставиться до них спокійно.

Нюх

(c) DWinton, http://www.flickr.com/photos/dwinton/

Для собаки дуже важливим є нюхати. Область мозку собаки, що відповідає за нюх, настільки велика, що нюх можна назвати основним органом чуття. Запахи не тільки надають собаці основну інформацію про навколишнє середовище. Вони надають їй безліч необхідних для виживання позитивних емоцій, а також збуджують її розумові процеси. Така властивість послужила базою для створення самостійного напрямку тренування, метою якого є розвиток розумових здібностей тварини і відновлення ії психіки.

Зазвичай ми часто забуваємо «дати собаці понюхати». Якщо ви прийшли додому з повними сумками, собака захоче дослідити їх носом. Не відштовхуйте її, дайте їй задовольнити свій інтерес! При цьому можна попестити собаку, розповісти їй трохи про сумку. Всього через пару секунд процедура вивчення сумки закінчиться, собака залишиться задоволена, а ви винесете з цього епізоду приємні спогади. Важливо тільки стежити за тим, щоб під час вивчення собака залишалася спокійною і не накидалася на вас, як бандит.

(c) ZakVTA, http://www.flickr.com/photos/isaachsieh/

Під час прогулянки залишайте собаці час і місце для того, щоб вона змогла вивчити запахи на узбіччі дороги, познайомитися з родичами. Виводьте її в місця, де вона могла б добре розслабитися і нанюхатися природних запахів, наприклад, в ліс. При цьому можна відпускати собаку з повідця або водити її на повідку такої довжини, щоб собака мала можливість нюхати. Я багато разів бачила, як собака, що йде на короткому повідку (1-1,5 м), весь час тягне вперед, прагнучи понюхати землю або узбіччя дороги, але господарі, не розуміючи, чому собака тягне, лають її і смикають за повідець. Якби вони врахували це природне бажання собаки і взяли б повідець подовше, то вирішили б цю безглузду проблему. Багатьом господарям не вистачає терпіння зачекати, доки собака обнюхає п'ятачок землі, що зацікавив її. Вони лають і смикають собаку, а то й навіть тягнуть за собою. Повірте мені, пара секунд, необхідних собаці для вивчення чиїхось слідів, не здатна порушити плани вашого дня: зупиніться ненадовго, почекайте собаку. Звичайно, якщо я відпускаю свою собаку вільно побігати по лісі протягом двох годин, і коли ми прямуємо додому, вона все ще хоче нюхати, зупиняючись поряд з кожним кущем, я можу сказати їй «Ні!» І показати, що нам треба йти далі, адже запахів дуже багато, і собака може нюхати дійсно дуже довго. Найголовніше, про що я дбаю, щоб у собаки встановилася рівновага, щоб вона насичувалася запахами. Тоді, в якийсь конкретний момент або в певній ситуації, коли у мене мало часу, я завжди можу сказати їй «Ні!».

Ідучи з собакою по місту, звертайте увагу на те, що собака зі своїм найтоншим нюхом дуже негативно реагує на міські запахи, наприклад, на сморід автомобільних вихлопів. Тому в обстановці міста не вимагайте від неї беззаперечного послуху. Я намагаюся взагалі уникати прогулянок уздовж шосе.

Слідкуйте за запахом, що походить від вашої собаки!

Оскільки стрес і погане харчування міняють хімію організму, можна з упевненістю сказати, що якщо від собаки виходить несвіжий запах, вам треба змінити харчування або знайти причину стресу.

Слух

(c) druid labs, http://www.flickr.com/photos/druidlabs/

Як відомо, у собак надзвичайний слух. Окрім того собаки, як і інші тварини, певним чином інтерпретують звуки певної висоти і сили. Тому розтягнуті, високі звуки, вимовлені «світлим» тоном, для них позначають радість, похвалу. Низькі, короткі звуки, навпаки, означають невдоволення, агресію, є як би гальмом для дій собаки. Часто повторювані звуки середнього тембру стимулюють собаку, прискорюють її дії. Писк і вереск дратують собак. Тому розмовляти з собакою потріба радісним тоном. Такий тон може служити похвалою в будь-якій ситуації, а низький тон може бути вираженням вашого невдоволення. Наприклад, якщо я хочу, щоб собака перестала ганятися за мухою, я кажу їй низько і коротко: «ДУ-СЯ!». При цьому я частими ударами по нозі підкликаю її до себе і прошу сісти. Те ж саме я роблю, коли мені потрібно відвернути її від спроб залізти на диван (переривання низьким голосом + прохання виконати альтернативну дію).

Одного разу до мене за порадою звернулася власниця сліпого собаки з проханням навчити її налагодити контакт зі своїм собакою. Зрозумівши принцип варіювання голосу, господиня дуже скоро навчилася звертатися до собаки так, щоб той розумів, як він повинен поводитися. Її шепіт у комбінації з командою «сидіти» заспокоював собаку, коли вона збуджувалася. Мало того, голосом їй вдалося підтримувати собаку у важкій ситуації, яку тварина вважало небезпечною! Так собака змогла навчитися долати перешкоду — спускатися зі сходів.

Собакам важливо, щоб з ними розмовляли! Це може бути нечастий, але спокійний монолог господаря або просте пояснення собаці якоїсь ситуації. Але ні в якому разі не промова, схожа на нескінченну кулеметну чергу, і не вереск на п'ятій октаві! Середній тембр, спокійний, м'який говір. Собака стане уважно прислухатися до ваших слів, оскільки зрозуміє, що ви спілкуєтеся саме з нею, а тому дня неї буде важливо зрозуміти, що саме ви говорите.

Собаки не люблять гучну музику, адже вони чують її в тисячі разів голосніше й виразніше, ніж ми — врахуйте це, включаючи домашній магнітофон! Дайте собаці можливість усамітнитися, якщо її дратують шуми від ваших гостей або ваша музика.

(c) Hitchster, http://www.flickr.com/photos/hitchster/

Собаці вкрай неприємні міські шуми — не ходіть з нею гуляти на шосе, а якщо ви опинилися на шосе, не вимагайте беззаперечного послуху, адже в такій обстановці нервова система собаки перевантажена, ймовірно, навіть напружена до межі, собаці може стати страшно, і їй буде важко ще й слухати вас, виконувати ваші команди.

Громовий, грубий, енергійний голос господаря здатен налякати собаку і загальмувати її дії. Але чомусь багато хто якраз вважають, що так і треба розмовляти з собакою! Залишається тільки сподіватися, що і власники собак, і тренери вивчать, нарешті, основні відомості про собак та зрозуміють, що «спілкуючись» з собакою таким тоном, особливо під час тренування, вони самі закладають камінь спотикання, об який розбивають свої лоби, нарікаючи на так званий «непослух собаки» і розповідаючи про «необхідність покарання».

Зір

Для собак, як і для людей, є важливою різноманітність зорових вражень. Виводьте її в ліс, в поле. Нехай вона бачить природу, інших собак і тварин, а не тільки місто і домашні стіни. Вчені довели, що завдяки ідентичній з людиною структурі мозку собака реагує на світлові хвилі так же само, як і людина. Саме тому терапія кольором для собак використовується з тим же успіхом, що й для людей.

Очі у собак влаштовані інакше, ніж людські. Собаки не бачать тих предметів, що знаходяться на великій відстані. На такій відстані вони краще бачать рух. Тому, підкликаючи собаку, віддалену від вас на десятки метрів, необхідно рухатися. У темряві собаки можуть погано розрізняти предмети і один одного. Тому в темний час доби, угледівши на віддалі навіть знайомого пса, ваша собака, можливо, стане настороженою і агресивною, доки пес не наблизиться, і вона не впізнає його. Я багато разів помічала, що в темряві, при світлі ліхтарів, собаки показують один одному більш сильні, більш помітні сигнали примирення, ніж на світлі. Наприклад, замість облизування і поворотів голови, собака може лягти в очікуванні наближення родича. Господарі повинні враховувати ці особливості реакцій собак в темряві і не лаяти їх за раптову затримку або роздратування.

Смак

Собаці необхідно давати різноманітну їжу, з різними смаками, причому ці смаки повинні бути натуральними, а не штучними. Точно так само як ви самі не змогли б усе життя або навіть кілька днів підряд споживати одну й ту ж їжу. Одноманітне харчування, а особливо харчування консервами чи сухим кормом є причиною серйозних порушень системи травлення, а також психічних розладів тварини.

Джерело: издательство Догфренд Паблишерс

Автор: Ольга Кажарська (Ольга Кажарская)

Перекладач: Наталья Бокова

IVDF (ua) > Статті > Собака потребує вражень